RU  UA  EN

Пʼятниця, 26 квітня
  • НБУ:USD 39.35
  • НБУ:EUR 42.00
НБУ:USD  39.35
Політика

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Захиститися від Росії: після саміту НАТО на Заході чекають нову "холодну війну"

Журналісти аналізують обстановку в світі перед Варшавським самітом Альянсу

 Журналісти аналізують обстановку в світі перед Варшавським самітом Альянсу Йенс Столтенберг висловив надію зустрітися з російськими представниками після варшавського саміту НАТО Фото: NATO

Напередодні Варшавського саміту НАТО, який відбудеться 8-9 липня, світова преса пише про наростаюче протистояння між Росією та Альянсом, яке відбувається через події в Україні. Журналісти побоюються нового витку гонки озброєнь і "холодної війни". На адресу НАТО західній пресі звучать різні рекомендації - визнати анексію Криму, переконати Київ наділити окуповані райони Донбасу широкою автономією або ж більш активно захищати безпеку чорноморських держав від зазіхань Росії.

Журналіст Буркхард Бішоф у статті "Страхи сусідів перед путінською мачо-Росією" для австрійського видання Die Presse пише, що після саміту НАТО світ чекає нова гонка озброєнь.

"Вже давно атмосфера між Росією і Заходом отруєна, і навіть якщо соціал-демократи, особливо німецькі, а також ліві і праві популісти по всій Європі не хочуть цього визнавати, східні держави НАТО — Естонія, Латвія, Литва, Польща та Румунія — дійсно відчувають страх перед путінською мачо-Росією. Тривожні настрої ростуть і у Фінляндії та Швеції, де все активніше замислюються про можливу подачу заявки на вступ до Альянсу. Природно, ці країни не діляться своїми страхами перед прихильниками Путіна, котрі вже скрізь розплодилися", - пише журналіст.

Автор наводить слова польського експерта у сфері безпеки Домініка Янковського, який вважає що, застосувавши військову силу проти України і Грузії, Росія чітко заявила, що у дрібних, більш слабких держав немає права вирішувати своє власне майбутнє. Журналіст прогнозує нову гонку озброєнь: "Мабуть, треба сказати так: Ласкаво просимо в минуле, в часи "холодної війни"!"

Водночас Російська служба "Голосу Америки" опублікувала інтерв'ю з послом США в Росії Джоном Теффтом під назвою "Посол США в РФ: НАТО змушена відповідати на агресію Росії в Україні".

Теффт переконаний, що одним із завдань найближчого саміту НАТО — захиститися від Росії. "Думаю, важливо розглядати цей саміт у контексті. А контекст такий, що кілька років тому Росія здійснила агресію проти України. І відтоді НАТО є відповіддю на це. НАТО — це оборонний союз. Я повторюю це скрізь у Росії, де я буваю. НАТО — не наступальна організація. Все, що робить НАТО зараз, — вона готується захистити членів союзу", - вважає посол.

Теффт упевнений, що НАТО зможе дати гідну відповідь на дії РФ. "Тож я чекаю ретельно продуману і досить стриману відповідь, яка буде супроводжуватися пропозицією вести діалог з Росією, тому що ми б вважали за краще мати мирні відносини з Росією. Саме тому свого часу було створено Раду НАТО-Росія. Ми зустрічалися в рамках цієї ради кілька тижнів тому. І ми готові зустрічатися і далі", - переконує посол.

Феліпе де ла Бальсе у статті "Росія малює небезпечну карту світу" для аргентинського видання Clarin пише про те, що через конфлікт в Україні світ стоїть на порозі нової "холодної війни".

"Криза останніх трьох років в Україні загострила дипломатичні та економічні відносини між Росією та Заходом до такої міри, що ще трохи залишилося до повного розриву. Вперше після закінчення "холодної війни" відносини дали таку глибоку геополітичну тріщину, що це загрожує стабільності й миру на всьому європейському континенті", - пише журналіст.

За його словами, Європейський Союз вирішив поширити свій економічний і політичний вплив на колишні братські країни соціалізму в Центральній Європі та на Сході. Наступним кроком для цих країн було приєднання до НАТО під проводом США.

"Ці спроби викликали ворожу реакцію з боку Росії, яка розцінила військову присутність НАТО поблизу своїх кордонів як загрозу своїй національній безпеці, своїм життєво важливим інтересам", - пише журналіст. Він побоюється, що посилення конфлікту і всезростаюче відчуження між Заходом і Росією можуть спричинити створення в майбутньому стратегічного і військового альянсу між Росією і Китаєм, що серйозним чином позначиться на геополітичній рівновазі у світі. Тому журналіст пропонує пробачити Росії Крим, переконати Київ наділити східні регіони України широкою автономією, НАТО не розширюватися до східних кордонів РФ, а Росії запропонувати інтеграцію в загальноєвропейський простір, включаючи НАТО.

"Виникнення біполярного світу, в якому буде розвиватися конкуренція між США і їхніми союзниками, з одного боку, та Китаєм і Росією, з іншого боку, затягне світ у чергову "холодну війну" з гонкою озброєнь, регіональними і локальними конфліктами, що розростаються, і відсутністю спокою та визначеності", - пише журналіст.

Колишній посол Індії в Росії Пунді Шринивасан Рагхаван у статті "Межі глибокої заморозки" для індійського видання The Hindu пише про можливості війни Росії з НАТО у найближчі роки. Видання згадує нещодавно опубліковану книгу генерала НАТО Річарда Ширреффа, який пішов у відставку, "2017 рік: Війна з Росією". Ширрефф називає опис військового конфлікту між Росією і НАТО не плодом своєї уяви, а "пророцтвом на основі фактів".

"Після "холодної війни" Європа намагалася вийти з тіні Америки, здобувши незалежну глобальну ідентичність. У передчутті наближення розширення Європейський Союз запустив у 2000 році амбітну програму з перетворення до 2010 року ЄС у "найконкурентоспроможнішу, динамічну і наукомістку економіку у світі". Цей "лісабонський план" був підкріплений загальною політикою безпеки та оборони ЄС, що передбачає серед іншого наявність незалежних збройних сил ЄС для протидії міжнародним кризам поза європейських кордонів. Таким чином, Європа заявила про амбіції стати головною силою у світі до 2010 року. Відродження Європи збіглося з приходом до влади в Росії Володимира Путіна, що поставив за мету відновлення політичної, економічної та військової могутності Росії", - пише Рагхаван.

"Путін відновив стабільність та економічне зростання в Росії, але зіткнувся зі значними перешкодами на зовнішньополітичній арені. Росія розглядала розширення НАТО на схід і створення систем ПРО в Центральній Європі як спробу США оточити її. Демократичні "кольорові революції" в Грузії, Україні та Киргизії, в яких нібито активно брали участь західні НУО та іноземні найманці, сприймалися в тому самому ключі", - пише видання. На думку Рагхавана, суперечності досягли вищої точки під час кризи в Україні в 2014 році, внаслідок чого проти Росії були введені санкції.

"Натиск санкцій зменшився, оскільки технології та фінанси, а також європейські сільськогосподарські продукти знайшли альтернативні канали потрапляння в Росію. Міжнародний валютний фонд прогнозує відновлення зростання російського ВВП у 2017 році. На Східній Україні зберігається крихка угода про припинення вогню. "Ізоляція" Росії послаблюється співпрацею США і Росії щодо Ірану та Сирії. Тим не менше відносини між Росією і НАТО є напруженими і можуть мати далекосяжні наслідки для Азії та Європи", - вважає екс-посол.

Дипломат радить Європі стати каталізатором змін, оскільки основні дії розгортаються в Європі, яка також візьме на себе головний удар їхніх наслідків. Експерт нагадує, що під час "холодної війни" Європа відігравала посередницьку роль у напружених відносинах Сходу і Заходу.

Водночас американське видання The National Interest опублікувало статтю під назвою "НАТО — єдина організація, що об'єднує Європу після Brexit".

"Зараз є тільки одна організація, яка об'єднує Європу, — це Організація Північноатлантичного договору (НАТО). Країни ЄС, які не є при цьому членами альянсу, — це лише Швеція, Австрія, Кіпр, Фінляндія, Ірландія та Мальта. До провідних країн НАТО належить Туреччина. Більшість новоспечених демократичних держав Східної Європи вирішили не лише увійти до складу ЄС заради економічної вигоди, а ще й стати частиною НАТО, оскільки альянс забезпечував їм гарантії миру і безпеки. І Швеція, і Фінляндія, які зіткнулися з реально існуючою агресією Росії, почали вивчати можливість вступу до НАТО. Навіть Франція, яка в 1966 році вийшла з військової структури НАТО, у 2009 році вирішила повернутися", - пише журналіст Ден Гуре.

Журналіст нагадує, що НАТО є організацією безпеки, в якій Велика Британія з моменту її появи відіграє центральну роль. "Сьогодні — в умовах російської агресії та після британського референдуму — це як ніколи важливо. Незабаром Альянс проведе саміт у Варшаві. У центрі уваги цього заходу буде, зокрема, посилення стримування подальшої агресії Росії в Східній Європі. Це завдання, для якого і була створена НАТО близько 67 років тому, і завдання, яке сьогодні, як вважають у Європі, а також у Канаді та США, знову стало актуальним", - пише журналіст.

Американський аналітичний центр Atlantic Council опублікував статтю під назвою "НАТО повинен перешкодити Путіну перетворити Чорне море в російське озеро".

Експерти пишуть, що після захоплення Криму Москва встановила контроль над енергетичними об'єктами в Чорному морі, а також прискорила модернізацію збройних сил у цьому регіоні. "У результаті Москві вдалося створити там з'єднані війська, що складаються з сухопутних, військово-морських, військово-повітряних формувань і формувань РЕБ, які, на думку лідерів НАТО, здатні перешкодити силам НАТО увійти в Чорне море в разі конфлікту. Росія перекинула в район Чорного моря системи зброї, здатні нести ядерні заряди, і, мабуть, наразі створює подібні системи обмеження доступу на сході Середземного моря біля берегів Сирії та на Кавказі", - вважають експерти

Від дій Росії в Чорному морі страждають не тільки Україна, а й інші країни.

"Румунія, наприклад, відчуває серйозне занепокоєння у зв'язку з можливою загрозою її нафтовим платформам у Чорному морі, а також свободі навігації та контролю над гирлом Дунаю. Єдиний порт Одеса, що залишився в України, перебуває під постійною загрозою. Туреччина сьогодні оточена з півночі, півдня і сходу російськими військами, які базуються у Криму, інших регіонах України, у Сирії та на Кавказі", - вважають Atlantic Council.На думку експертів, ті спроби зміцнити систему оборони, які НАТО робила до цього часу, хоч і були істотно ефективнішими, ніж у 2014 році, не принесли жодних значних результатів через два роки після вторгнення Росії на Україну.

"Можна і потрібно зробити набагато більше, щоб перешкодити Росії залякувати чорноморські держави і запобігти провалу проекту європейської інтеграції в цьому регіоні. Європа і США мають ресурси, необхідні для підтримки народів, які хочуть позбавити себе від імперіалістичних нападок Росії. Однак питання полягає в тому, чи готові вони їх використовувати", - вважають Atlantic Council.

Читайте також

Пошук "Патріотів": що НАТО пообіцяв Україні

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба приїхав в НАТО попросити ЗРК Patriot, що йому відповіли

Примара Трампа: як НАТО намагається допомогти Україні

На зустрічі глав МЗС країн — членів НАТО питання України — головне на порядку денному